Повышается нормативная денежная оценка земель, не внесенных в кадастр ?

С 17 июля повышается коэффициент функционального использования земель, информация о которых не внесена в Государственный земельный кадастр: с 2,0 до 3,0.

Изменения предусмотрены приказом Минагрополитики от 27 марта 2018 года № 162. Также до 3,0 (вместо 2,0) повышен коэффициент, характеризующий функциональное использование земельного участка, если в кадастре отсутствует код классификации видов целевого назначения земель.

Напомним, коэффициенты, характеризующие функциональное использование земельного участка, используются для определения нормативной денежной оценки земель и установлены в приложении 1 к Порядку нормативной денежной оценки земель населенных пунктов.

Максимальное значение коэффициента для земель отдельных категорий — 2,5. Таким образом, повышение коэффициента для неопределенных земель до 3,0 должно способствовать внесению соответствующих сведений в кадастр.

Резкое искусственное повышение налога на землю и платы за земельные участки, по мнению чиновников, ускорит наполнение кадастра документацией, проблемы с оформлением которой создают эти самые чиновники.

Сайт «ЮРЛИГА»


Великий обман. Як блефує ДФС та які варіанти у землекористувачів

Наказом Мінагрополітики «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 27.03.2018 р. № 162 з 17.07.2018 збільшено значення коефіцієнта, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі – Кф) у півтора рази з «2,0″ до «3,0″, що прямо пропорційно впливає на розмір нормативно грошової оцінки (далі – НГО) землі і, таким чином, збільшує розмір плати за землю (земельний податок та орендну плату за землі державної та комунальної власності).

Це стосується земельних ділянок:

– яким не присвоєно код Класифікації видів цільового призначення земель (присвоюються з початку 2011 року);

– інформацію про які не внесено до Державного земельного кадастру.

Під цей наказ органи ДФС оперативно почали «рекомендувати» платникам плати за землю (а саме юридичним особам і фізичним особам – підприємцям) подати нові витяги (довідки1) з технічної документації про НГО земельних ділянок (далі – витяги) разом із уточнюючими податковими деклараціями за II півріччя 2018 року.

 

1. Наприклад, у Києві витяги видає Головне управління Держгеокадастру в м. Києві, а аналогічні документи, тільки під назвою «довідка», видають Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальні підприємства, які перебувають у його підпорядкуванні.

Подивимося, що з цього приводу каже законодавство і судова практика.

 

Правомірність «старого» цільового призначення

Отже, починаючи з 1998 року і до початку 2011 року цільове призначення земельних ділянок визначалося за Українським класифікатором цільового використання землі, затвердженим листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205 (далі – УКЦВЗ 1998 року)2.

Такі досить «популярні» визначення цільового призначення, як, наприклад, землі «Житлової забудови і комерційного використання», «Іншої комерційної діяльності» походять саме звідти.

 

2. Який за формою не був нормативно-правовим актом, але з мовчазної згоди всіх набув такої суті.

Разом з тим, починаючи з 15.02.20113, під час визначення цільового призначення земельних ділянок використовується Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548 (далі – КВЦПЗ 2010 року).

 

3. Дата набрання чинності КВЦПЗ 2010 року.

Відповідно до нього переліченим вище для прикладу видам цільового призначення можуть кореспондувати такі: «02.07 Для іншої житлової забудови», «02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», «03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури».

Саме про такі коди і йдеться в Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженому наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 р. № 489 (далі – Порядок 2016 року).

Водночас чинне законодавство взагалі не врегульовує проблемні питання взаємоіснування видів цільового призначення за УКЦВЗ 1998 року і КВЦПЗ 2010 року, не встановлює перехідних положень щодо застосування й заміни назв одних видів цільового призначення на аналогічні, визначені новим документом. І разом з тим не містить норм, які б визначали незаконність використання земельних ділянок з цільовим призначенням, установленим за УКЦВЗ 1998 року, та необхідність здійснення дій щодо приведення цільового призначення у відповідність до КВЦПЗ 2010 року.

На запит стосовно роз’яснення законодавства з приводу обов’язку землекористувачів (землевласників) приводити цільове призначення земельних ділянок у відповідність до КВЦПЗ 2010 року та відповідальності за їх НЕприведення Держгеокадастр листом від 22.03.2017 № 28-28-0.21-4064/2-17 нічого по суті не зміг відповісти та не послався на жодну норму, яка б зобов’язувала це робити або передбачала б відповідальність за відповідну бездіяльність.

Таким чином, присвоєне цільове призначення земельних ділянок за УКЦВЗ 1998 року залишається чинним до моменту його зміни в Державному земельному кадастрі.

На сьогодні суб’єкти владних повноважень доволі часто «стимулюють» землекористувачів отримувати коди за КВЦПЗ 2010 року, створюючи штучні перепони для погодження документації із землеустрою, поновлення договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності тощо. У таких діях вбачається порушення статті 19 Конституції України, оскільки закон таких вимог чи обмежень не встановлює.

Коли отримувати нові витяги

Стаття 286 Податкового кодексу України (далі – ПК України) пов’язує необхідність отримання й подання податковому органу витягу лише із взяттям особи на облік як платника плати за землю під час подання першої декларації щодо конкретної земельної ділянки. А надалі, ідеться в ПК України, така довідка подається в разі затвердження нової НГО землі.

Замовлення проведення й затвердження НГО землі населеного пункту на підставі розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки – виключна компетенція відповідної місцевої ради відповідно до статей 15 і 23 Закону України «Про оцінку земель», статті 271 ПК України.

Згідно з п. 1 розділу I Порядку 2016 року він визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Це означає, шо після прийняття рішення місцевою радою рішення про розроблення нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідного населеного пункту під час її розроблення, починаючи з 01.01.20174, розробник – сертифікований інженер-землевпорядник обов’язково повинен застосовувати положення Порядку 2016 року, зокрема щодо значень Кф. І зміна відповідного Кф матиме місце після затвердження таких змін відповідною місцевою радою. Це відповідно до ПК України і буде підставою для отримання землекористувачем нового витягу. Не більше і не менше.

 

4. Дата набрання чинності Порядком 2016 року.

Інформативною основою для витягів є саме технічна документація з НГО земель населених пунктів, а не Порядок 2016 року, між ними відсутній прямий взаємозв’язок. Порядок 2016 року є нормативною основою для складання нових технічних документацій починаючи з 01.01.2017. Так реалізується середньовічний принцип «Le vassal de mon vassal n’est pas mon vassal»5.

 

5. Васал мого васала – не мій васал.

ДФС, «рекомендуючи» у добровільно-примусовому порядку отримувати та подавати нові витяги й уточнюючі декларації, «забуває» повідомити платників податків, що під цими вимогами немає нормативного підґрунтя.

Судова практика

Одним із небагатьох, але цікавим випадком оскарження землекористувачем дій Держгеокадастру щодо видачі витягів з Кф, визначеним відповідно до Порядку 2016 року, є справа № 804/1677/17.

Суть справи проста: землекористувач у березні 2017 року оскаржив до суду дії територіального органу Держгеокадастру щодо застосування Кф «2,0″ (той, що з 17.07.2018 – «3,0″) під час формування витягів про НГО деяких земельних ділянок (яким не присвоєно код за КВЦПЗ 2010 року), просив їх скасувати та зобов’язати відповідача видати нові витяги з Кф, визначеним на час затвердження рішенням міської ради НГО земель цього населеного пункту 6.

 

6. Справа стосується м. Дніпра, позивачем було ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», пізніше у справу вступила Дніпровська міська рада. НГО, про яку йдеться, затверджено у 2015 році.

Суди першої й апеляційної інстанцій підтримали позицію позивача. Територіальний орган Держгеокадастру видав позивачеві нові витяги із значенням Кф станом на дату затвердження НГО земель м. Дніпропетровська у 2015 році.

На жаль, скаржники (Дніпровська міська рада та територіальний орган Держгеокадастру) у березні 2018 року визнали вимоги позивача і відмовилися від своїх касаційних скарг у Верховному Суді, що не дало останньому можливості висловити свою думку з цього приводу.

Це ще раз підтверджує необхідність і ефективність активного відстоювання своєї позиції платниками податків перед суб’єктами владних повноважень.

Що робити

На цей час органи державної влади створили вилку, за якої землекористувач має законну можливість обрати, який розрахунок НГО земельної ділянки йому вигідніший, і відстояти його:

– продовжуючи сплачувати за витягами, отриманими до 01.01.2017, щороку індексуючи НГО, і в разі отримання податкового повідомлення-рішення, яким буде донараховано податкове зобов’язання й накладено штраф (за загальним правилом 25 відсотків (50 відсотків – у разі повторного виявлення) від суми донарахованого податку), оскаржити його (з аргументацією відсутності проведення нової НГО);

– отримавши витяг, сформований відповідно до Порядку 2016 року (чимало випадків, коли у землекористувачів зменшується значення НГО і, таким чином, – розмір плати за землю);

– оскаржуючи до суду дії територіального органу Держгеокадастру щодо видачі витягу, сформованого відповідно до Порядку 2016 року, з одночасним клопотанням про зобов’язання видати новий витяг зі значенням Кф, чинним на момент затвердження місцевою радою відповідної НГО населеного пункту (тут слід пам’ятати про спеціальну позовну давність, встановлену КАСУ, якщо витяги отримували більше ніж 6 місяців тому (водночас можна отримати нові)).

Необхідно зазначити, що перша і третя опції працюють до затвердження відповідною місцевою радою нової НГО. Застосувати їх доцільно, якщо потенційний результат значно перевищить прогнозовані витрати на ведення судового процесу. Разом з тим застосування другої опції, яка відповідає баченню ситуації органами державної влади, об’єктивно є «найспокійнішим» варіантом для землекористувача.

ВИСНОВОК: Ситуація невизначеності, за якої у кожної із сторін є своя інтерпретація того, що малося на увазі, коли запроваджувалися або змінювалися ті чи ті норми права, відсутність узгоджених роз’яснень з цього приводу очевидно є негативним проявом існуючої якості нормативного регулювання, яке врешті-решт не найкращим чином впливає на інвестиційний клімат в Україні та не піднімає її у відповідних рейтингах.

Разом з тим землекористувачі та землевласники як учасники правовідносин із суб’єктами владних повноважень мають право активно захищати свої законні права й інтереси, звертати увагу останніх на некоректне правозастосування та необхідність системного підходу до аналізу законодавства.

Андрій Кохан, юрист практики нерухомості та будівництва, ЄПАП Україна

Нажмите кнопочку ...

 

Оставить комментарий


Примечание - Вы можете использовать эти HTML tags and attributes:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов