Проблемы принудительной госпитализации в психбольницу

Проблемы принудительной госпитализации в психбольницу и результаты обращения по этому вопросу в ЕСПЧ проанализировано в материале ЮРЛИГИ

            В Україні психіатрія досі виконує функції каральної медицини, які залишилися у спадок з радянського минулого. Тоді сотні тисяч людей, незгодних із політикою компартії, піддавалися примусовому «лікуванню» у психіатричних закладах закритого типу. Подібна практика правоохоронними та судовими органами застосовується і сьогодні. Підтвердженням цього є рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі Руденко проти України.

Лікарські махінації

52-річний правозахисник, партійний діяч та підприємець Анатолій Руденко за рішенням суду був примусово госпіталізований до Дніпропетровської психіатричної лікарні, де провів майже рік. Підстави, за якими його примусово госпіталізували, не витримували критики. Спершу медики надали суду експертний висновок, який підтверджує, що Анатолій Руденко не потребує примусового лікування. Проте, згодом ті ж лікарі, послуговуючись тими ж доводами, дійшли іншого висновку. При цьому жодних аргументів, чому рекомендації по одній і тій же людині протягом короткого часу настільки різняться, вони не надали.

«Лише за те, що я попросив владу дати мені висновок, чим я хворий, якщо закрили у «психушку», вони відмінили рішення суду, яким я був визнаний здоровим. Мене вкинули майже на рік в палату, прокололи галоперідолом, доки я не впав мішком картоплі», — розповідає він.

При цьому лікарі позбавили Анатолія Руденка можливості взяти участь у засіданні та захищати себе, вирішивши, що відвідувати судові засідання він не може. Загалом, чоловік майже рік провів у психлікарні, не маючи можливості оскаржити своє там перебування та провести незалежну експертизу.

Без права на захист 

Вийшовши на волю, Руденко звернувся за підтримкою до Української Гельсінської спілка з прав людини, юристи якої організували незалежну експертизу. Висновок медиків був одностайним: Анатолій Руденко не потребував примусового лікування.

Наступним кроком стало звернення до ЄСПЛ, який визнав порушення Україною статті 5 Європейської конвенції з прав людини — права на свободу та особисту недоторканність. На думку європейських суддів, Анатолій Руденко повністю залежав від органів влади, які вирішили не проводити незалежну експертизу. Таким чином, вони позбавили заявника шансів довести свою адекватність. У результаті, йому присудили компенсацію у розмірі 18 тисяч євро.

За словами директора зі стратегічних справ УГСПЛ Михайла Тарахкала, який представляв інтереси Анатолія Руденка у ЄСПЛ, це рішення вказує на негативні тенденції правозастосування українського законодавства щодо поміщення людей на примусове лікування до психіатричного закладу закритого типу без жодних гарантій відсутності зловживань з боку медичного персоналу.

«Така практика суперечить принципам Європейської Конвенції з прав людини. Тому слід удосконалити чинне законодавство у цій царині, дозволивши надавати психіатричні висновки незалежним експертам», — додає він.

Зараз стоїть питання про виплату заявнику державою компенсації, притягнення до відповідальності суддів та експертів, з вини яких його було поміщено на примусове лікування до психлікарні. «Важливим є те, що рішення Європейського суду дає змогу будь-якій людині, яка утримується примусово у психіатричному лікувальному закладі, судитися з Україною. А це може дорого коштувати державі, якій доведеться виплачувати багатотисячні компенсації», — упевнений М. Тарахкало.

Життя за ґратами

Попри це, Анатолій Руденко не вважає виграну справу своєю повною перемогою. Адже серед 14 порушень Конвенції, на які він вказував у заяві до ЄСПЛ, європейські судді визнали лише одне — порушення права на свободу та особисту недоторканність. Більш того, він вимагав значно вищу за присуджену суму компенсації, спираючись на рішення ЄСПЛ, винесене проти Молдови, де заявник провів у психлікарні значно менше часу (трохи більше місяця) і отримав 20 тис. євро відшкодування. Тому не збирається зупинятися на досягнутому та планує подати нову заяву до ЄСПЛ у зв’язку із втратою через примусове лікування виплати пенсійного забезпечення та відібрання бізнесу.

Остаточне рішення у справі із примусовою госпіталізацією до психлікарні на підставі рішення ЄСПЛ має ухвалити Верховний Суд України. Разом з тим, Анатолій Руденко вимагає проведення експертизи на адекватність за кордоном — у США чи Ізраїлі. «Адже українські провідні експерти відмовляються надавати мені висновок, не бажаючи підставляти своїх колег, які запроторили мені до «психушки». Бо знають: я хочу домогтися, щоб ст. 151 Кримінального кодексу України (незаконне поміщення в психіатричний заклад) нарешті запрацювала», — резюмує А. Руденко.

Сподіваємося, що йому вдасться утілити цю мрію в життя, урятувавши, таким чином, українців від страшних наслідків каральної психіатрії.

Леся Шутко, Центр інформації про права людини

Аналитика правоприменения 30.04.2014


Входящие поисковые запросы:

порошенко подписал амнистию 2016 (238) *

Оставить комментарий


Примечание - Вы можете использовать эти HTML tags and attributes:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов